З 1926 року школа розміщувалась за адресою: вул.. Басейна,1, на четвертому поверсі житлового будинку.
Фото члена клубу «Пошук» Самонова В. у 1967 році
За спогадами випускників, школа отоплювалась пічками-«буржуйками» – діти самі приносили з собою вугілля, щіпки. Меблі, старі та понурі, мали пригнічений вигляд. Склад учнів був своєрідним: існували спеціальні класи для безпритульних дітей та підлітків, чиї батьки загинули у часи лихоліття.
До 1933 року директором школи був Перельман Саул Петрович.
У 1967 році, під час зустрічі з випускниками 1937 року, через 30 років по закінченню ними школи, Саул Петрович розповів про початок діяльності 51-ї,трудової.
На фото: зустріч випускників 1937 року у 1967р.
На фото зліва направо:
1.Директор (до 1933 року): Перельман Саул Петрович 2.Пекарь Елла Лазарівна (вчитель музики) 3.Юрис Хая Абрамовна (завуч) 4.Пашутинская Софья Петровна (вчитель фізики) 5.Лисенко Зоя Павлівна (вчитель математики, керівник театрального гуртка) 6.Серебренный Саул Бенционович (учитель химии) 7.Дияконенко Вера Николаевна (вчитель російської літератури) 8.Вайман Борис Соломонович (вчитель математики) 9.Голубчик Олександр Маркович (піонервожатий)
На фото: Перші вчителі, які працювали у 30-40-х роках,(на зустрічі у 1967 році.
У 1933 році директором 51-ї школи було призначено Урилова Тимофія Івановича.
А через рік школу перемістили на вул.. Енгельса, 25.
Це був житловий будинок і квартирні кімнати були не придатні для навчання учнів. Тимофій Іванович був активним ініціатором у будівництві нового шкільного приміщення.
Шефи, Наркомат Внутрішніх Справ, надали велику матеріальну допомогу. Член парткому НКВС Ковилін очолив будівництво школи. І у 1936 році, на провулку Виноградний, 2 було зведено за типовим проектом №103 арх. Е. Кодніром середню школу №51. В архітектурному довіднику зазначено: «…триповерхова (у бічних крилах чотириповерхова), цегляна, тинькована, в плані Ш-подібна, симетрична за композицією… Архітектурно-художнє й планувальне вирішення будівлі є одним з найцікавіших зразків серед шкіл, збудованих у 1930-х роках. …У середньому крилі, зверненому на подвір’я, на першому поверсі проектом передбачалася квартира директора з самостійним входом…»
Але не прийшлося порадіти результату своєї праці Тимофію Івановичу Урилову – його перевели в іншу школу – на провулку І. Козловського (нині там розташовано Гуманітарний ліцей).
На посаду директора середньої школи №51 було призначено Скуратівського Давида Мусійовича, який відкрив нове приміщення 1-го вересня 1936 року.
За спогадами однієї з першокласниць Тамари, з часом Тамари Олександрівни Кулініч,
яка любов до рідної школи пронесла через все життя, день був сонячним і святковим. Деякі діти тримали в руках не букети, а горщики з квітами, що потім прикрашали шкільні класи та коридори.
Світлі, з високою стелею класи здавалися «раєм». Вчителі та учні намагалися прикрасити кабінети та примножити матеріальну базу. Кабінет біології перетворився у справжню оранжерею. Більшість обладнання фізичного та хімічного кабінетів було зроблено руками учнів. За ініціативою вчительки історії Пелехової Олени Антонівни створено історичний музей.
