Стоп булінг!

Bulling

Телефони довіри

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 76;

-  Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

Національна поліція України 102.

Всеукраїнський телефон довіри для дітей та молоді:

(044) 500-21-80

НаціональнаГаряча лінія з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації :
0-800-500-335
або 116 123

«Гаряча лінія» з питань протидії булінгу:

166 000

НаціональнаГаряча лініяз проблем ВІЛ/СНІД :
0-800-500-451
Національна дитяча «Гаряча лінія» з питань захисту прав дітей:

0-800-500-225 або 116 111 (з мобільних)

Гаряча лінія «Служби розшуку дітей»:

0- 800- 501- 414

«Телефон довіри» для дітей та підлітків:
044-515-23-74

Гарячої лінія Департаменту кіберполіції при виявленні у соціальних мережах небезпечних груп, в яких доводять дітей до самогубст:

(044) 374-37-21

«Гаряча лінія» з питань порушень при наданні субсидій, соціальної допомоги та соціальних послуг:

0-800-502-757

Урядова телефонна «гаряча лінія»:

0-800-507-309

Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей:

0-800- 505- 085

Телефон екстренної психологічної допомоги при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги:

+38 0687703770,

+38 0996321818,

+38 0936093003

Департаменти соціальної політики облдержадміністрацій (номера телефонів знаходяться за наступним посиланням):

https://www.msp.gov.ua/news/8506.html

Телефонний довідник Міністерства соціальної політики знаходиться за посиланням:

https://www.msp.gov.ua/files/d1210.pdf

План заходів Ліцею міжнародних відносин № 51 з протидії булінгу, створення безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Відповідальна: заступник директора з навчально-виховної роботи Коренєва Н.А.

№ з/п

Тема заходу

Відповідальна особа

(установа, П.І.П, посада)

Термін виконання

Цільова аудиторія

1.

Проведення засідання Ради профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

Заступник директора з навчально-виховної роботи Коренєва Н.А., соціальні педагоги, психологи

Щомісяця, або за необхідністю

За участю адміністрації, психолога, класних керівників, учнів та батьків (відповідно до ситуації)

2.

Лекції на тему: “Профілактика насилля в учнівському середовищі” протягом 2019-2020 навчального року

Психолог, соціальний педагог Величко М.С

Протягом року

Проведено 05.09.2019

60 учнів 6 кл

80 учнів 5 кл

60 учнів 8 кл

3.

Правовий лекторій для батьків «Відповідальне батьківство. Профілактика виникнення булінгу та кібербулінгу в учнівському середовищі »

Заступник директора з навчально-виховної роботи Коренєва Н.А., старший лейтенант  поліції Занюк Лідія Борисівна, старший інспектор відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у м. Києві

Вересень

130 батьків учнів 1-11 класів

50 педагогів

4.

Лекторій з профілактики  виникнення в учнівському середовищі булінгу та кібербулінгу

Старший лейтенант  поліції Занюк Лідія Борисівна, старший  інспектор відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у м. Києві

Вересень

Проведено 09.09.2019

90 учнів 6-А,Б,В класів

55 учнів 7-А,Б,В класів

5.

«Попередження булінгу  (цькування) в учнівському середовищі. Правова відповідальність неповнолітніх»

Керівник відділу зв’язків з громадськістю сектору ювенальної превенції Печерського управління поліції у місті Києві – Гарбузенко Каріна Анатоліївна

Жовтень

Проведено  01.10 2019

160  учнів 8-11 класів

6.

Заняття з учнями 2-их класів на тему «Права та обов’язки дітей».

Інспектор сектору ювенальної  превенції, лейтенантом поліції Придатко Юлія Сергіївна

Вересень

Проведено 23.09 2019

50 учнів 2-их класів

7.

«Кібербулінг. Правила безпечного спілкування у мережі Інтернет»

Заступник директора з навчально-виховної роботи Коренєва Н.А., психолог, соціальний педагог Величко М.С

Грудень

6-10 класи

8.

Лекція-диспут “Торгівля  людьми — сучасне рабство” з переглядом фільму «Життя на продаж»

Психолог, соціальний педагог Величко М.С

Жовтень – грудень

80 учнів 7-10 класів

9.

10.

«Норми та правила поведінки. Правова відповідальність неповнолітніх»

Інспектор  сектору ювенальної  превенції, лейтенантом поліції Придатко Юлія Сергіївна

Протягом ІІ півріччя

26 учнів 5-Б класу

11.

Заняття «Конвенція ООН про права дітей. Декларація прав дітей»

Психолог, соціальний педагог Величко М.С

Листопад

5-А,Б,В класи

12.

Заняття  «Булінг-це порушення  ваших прав»

Спеціалісти сектору ювенальної превенції Печерського управління поліції у місті Києві

Протягом року

80 учнів 5-7 класів

13.

«Толерантність, як невіддільний аспект виховання дитини. Запобігання конфліктів в учнівському середовищі»

Заступник директора з навчально-виховної роботи Коренєва Н.А., психолог, соціальний педагог Величко М.С

Протягом

І півріччя

Батьківська громада

14.

«Причини виникнення булінгу та мобінгу. Алгоритм реагування на випадки булінгу у закладі освіти»

Заступник директора з навчально-виховної роботи Коренєва Н.А., психолог, соціальний педагог Величко М.С

Протягом І півріччя

Педагогічний колектив

15.

Вивчення особливостей діяльності і розвитку учнівських колективів, мікроколективів класів

Соціальні педагоги та психологи: Величко М.С, Скрипкіна Л.С, Таран М.В.,

Петренко В.І, Ассаул В.Є, Степура Н.В

Протягом року

Учнівські колективи ліцею

1-11 класів

16.

«Діти з особливими потребами. Подолання упередженого ставлення»

Психолог, соціальний педагог Величко М.С

Протягом року

Індивідуальні консультації

17.

«Толерантість, як прояв поваги до людини», «Приховані тенета соціально небезпечних ігор», «Індивідуальний розбір конфліктних ситуацій»

Психолог, соціальний педагог Величко М.С

Жовтень, протягом року

Групові та індивідуальні консультації для батьків, учнів, вчителів

18.

«Правова відповідальність неповнолітніх у разі здійснення різних форм насилля»

Соціальні педагоги та психологи: Величко М.С, Скрипкіна Л.С, Таран М.В.,

Петренко В.І, Ассаул В.Є, Степура Н.В

Протягом року

Учнівські колективи ліцею

1-11 класів

19.

Проведення циклу бесід з профілактики насильницького спілкування із використанням настільної гри «Стоп насилля!» та надання соціально – педагогічної допомоги дітям, які потерпають від насильства в родині і поза нею

Соціальні педагоги та психологи

Протягом року

Учнівські колективи ліцею

1-11 класів

20.

«Профілактики насильницького спілкування в учнівському середовищі»

Соціальні педагоги та психологи: Величко М.С, Скрипкіна Л.С, Таран М.В.,

Петренко В.І, Ассаул В.Є, Степура Н.В

Протягом року

Учнівські колективи ліцею

1-11 класу

21.

Надання рекомендації для спільної роботи з класними керівниками, учителями на основі досліджень та здійснення прогнозування соціального супроводу учнівського колективу, дітей, зокрема дітей «групи ризику», з ознаками дезадаптації та педагогічної запущеності

Соціальні педагоги та психологи: Величко М.С, Скрипкіна Л.С, Таран М.В.,

Петренко В.І, Ассаул В.Є, Степура Н.В

Протягом року

Класні керівники та педагоги

22.

Інформаційна підтримка профілактики булінгу, розміщення рекомендацій та номерів телефонів довіри батькам, класним керівникам та учням: на інформаційному стенді Ліцею, в класних кімнатах, на сайті Ліцею. Створення та поширення пам’яток- листівок.

Заступник директора з навчально-виховної роботи Коренєва Н.А., педагогі-організатори

Щомісячно

Учні 1-11 класів, батьки та класні керівники

Система роботи закладу з питань профілактики булінгу

Головною метою роботи педагогічного колективу Ліцею міжнародних відносин № 51 є створення безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

  1. 1. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

Надзвичайно важливою є інформаційна частина безпеки освітнього середовища, яка через застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий, глобальний вплив на особистість. Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище науковці виокремлюють: відсутність належних механізмів контролю якості інформації, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, мобінгу, кібербулінгу, кібермобінгу тощо. Останнім часом  викликає безліч конфліктних ситуацій нова форма третирування – «кібермобінг». Під ним розуміють форму поведінки, яка полягає у розсиланні повідомлень агресивного та образливого характеру з використанням нових інформаційних та комунікаційних технологій. Таким чином, безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

Заклад освіти 11 лютого брав участь у щорічній акції «День безпечного інтернету», використовуючи освітні ресурси з теми: https:betterinternetcentre.org.

Соціально-психологічною службою Ліцею у кожному класі, а також з батьками учнів проводяться навчальні та профілактичні лекції за темами: «Правила безпечної поведінки у мережі Інтернет», «Всесвітня павутина, що може загрожувати безпеці дітей. Шахрайство», «Кібермобінг, кібербулінг та секстинг. Види насилля у мережі Інтернет», «Програми безпечного використання Інтернету Reptilicus та «Країна онляндія» від Київстар» та  семінари про важливість наявності у родинах контент-фільтрів (блокують ресурси, які містять інформацію про дискримінацію, наркотичні засоби, інші психотропні речовини, шкідливе програмне забезпечення, порнографію, сайти, що просувають інформацію про навмисне завдання шкоді здоров’ю, насилля тощо). Керівником організації «Безпечний світ» Олександрою Падучак проводяться заняття з учнями 4-6 класів щодо профілактики спілкування з незнайомцями у мережі Інтернет та «Профілактика виникнення булінгу у класних колективах. Межі мого особистого простору». Шкільним офіцером поліцї, старшим лейтенантом Занюк Лідією Борисівною проводяться просвітницько-профілактичні лекції для батьків та учнів 5-11 класів з теми «Правова відповідальність та система штрафів за вчинення булінгу та кібербулінгу».

У Ліцеї постійно здійснюється моніторинг шкільних ресурсів (веб-сайт, сторінки у соціальних мережах) на предмет розміщення на них несанкціонованої інформації; забезпечення і педагогів, і учнів навчанням щодо безпечного користування мережею Інтернет; збереження персональних даних учасників освітнього процесу.

  1. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

До сприятливих передумов успішної адаптації молодших школярів відносять: позитивне ставлення до школи; довіра до вчителя; готовність сприймати і наслідувати; природна допитливість. Причиною втрати інтересу до навчання дітей початкової школи є те, що більшість з них не виявляє вольових зусиль до подолання навчальних труднощів. Чимало першокласників досить довгий час цікавляться зовнішнім боком  шкільного життя, їх може хвилювати лише новизна  статусу школяра; багато дітей беруть активну участь у наслідувальних діях, проте, коли треба щось робити самостійно, чекають підказки вчителя, нервують, тобто вони охоче працюють на уроці лише тоді, коли впевнені в успіху.Тому педагоги Ліцею використовують широкий діапазон стимулів, щоб впливати на мотивацію кожного учня до навчання. Педагогічний колектив працює над розвитком в учнів молодших класів самостійного мислення та усвідомлення мотивів власної поведінки, розвитком необхідних для навчальної діяльності якостей особистості, створенням позитивного психологічного мікроклімату у класі.

Метою проведення психологами Ліцею психодіагностичних досліджень є допомога дитині у процесі входження в освітній процес. Психологічний супровід першокласників передбачає виявлення учнів зі зниженою навчальною мотивацією, труднощами  взаємостосунків у дитячому колективі та розробку і проведення корекційних вправ, спрямованих на усвідомлення своїх емоцій і мотивів поведінки та на розвиток рефлексії і довільної діяльності. Завданням психолога, в першу чергу, є переорієнтація педагогів на сприйняття позитивних рис дитини, розуміння її стану та вчинків, а також залучення до спільної співпраці батьків для успішного проходження процесу адаптації.

Перехід з початкової школи в середню пов’язаний зі зростанням навантаження на психіку учня. Різка зміна умов навчання, розмаїття і якісне ускладнення вимог, які пропонуються школяреві вчителями, зміна позиції «старшого» у початковій школі на «наймолодший» у середній – все це є серйозними випробуваннями для учнів. Умови, які змінилися, ставлять більш високі вимоги до інтелектуального та особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей навчальних знань, умінь та навичок, відбувається перехід до кабінетної системи навчання. Стан дітей на початку навчання у 5-м у класі, з педагогічної точки зору, характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; з психологічної – зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності.

Робота педагогічного колективу протягом адаптаційного періоду (І півріччя)  навчання п’ятикласників спрямована на формування нових особистих позицій дітей до навчальної діяльності; навчальних предметів; однокласників; до нової самооцінки внутрішнього стану. Робота психолога спрямована на дослідження в адаптаційному періоді рівня шкільної тривожності; рівня самоооцінки учня; вивчення соціально-психологічного клімату класу та виявлення наявності окремих функціональних відхилень в учнів, які обговорюються та узагальнюються з класними керівниками,  з метою  планування подальшої роботи з дитячим колективом.

Подоланню труднощів періоду адаптації учнів 5-их класів до навчання в основній школі сприяє цілеспрямована координація дій учителів, класного керівника та психолога закладу. З метою подолання труднощів адаптації до середньої школи при складанні розкладу уроків враховується динаміка розумової працездатності учнів протягом дня та тижня, а також оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклу з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здров’я та фізичної культури. Для профілактики стомлюваності учнів, порушення статури, зору на уроках проводяться фізкультхвилинки.

Педагогічним колективом та працівниками соціально-психологічної служби Ліцею велика увага приділяється адаптації здобувачів освіти 10 класів до навчальних програм з поглибленим вивченням предметів математичного або гуманітарного циклу. Саме в 10-11 класах відбувається активізація, інтенсифікація навчальної діяльності, що виявляється у збільшенні навантаження на нервову систему учня у 1,5-2 рази. Це викликає необхідність враховувати і формувати психофізіологічну готовність учня в умовах адаптації до поглибленого вивчення навчальних предметів. Відповідним є і збільшення інтелектуального напруження через необхідність ров’язання значно більшої кількості спеціалізованих навчальних завдань, що потребує відповідної інтелектуальної готовності учня. Психолог проводить протягом навчального року дігностичні зрізи, на основі яких розробляє психологічні заняття, лекторії та тренінги з метою підвищення рівня самооорганізації,  розвитку самостійності та рефлексії, комунікативної готовності учнів, адже саме в період професійного самовизначення у старшій школі стають провідними особистісне, життєве і фахове самовизначення.

Умовою для успішної адптації і засвоєння навчання з поглибленим вивченням предметів певного профілю слід вважати вимогу зміни відношення учня до поглибленого навчання, його переходу від об’єктивної до суб’єктивної  позиції, тобто позиції, за якої здобувач освіти стає повноцінним ініціатором, організатором, суб’єктом своєї навчальної діяльності і поведінки, тобто про його здатність ініціювати, організовувати, реалізувати і плідно завершувати навчальну, продуктивну діяльність. Психодіагностична робота спрямована на дослідження особистісної готовності учнів до поглибленого вивчення навчальних предметів, яка має на меті виявити психофізіологічну, інтелектуальну, едукаційну, характерологічну, мотиваційну та комунікаційну готовність учнів старших класів. Відповідно до результатів діагностики надаються рекомендації педагогам, класних керівникам та батькам.

Шлях учителя від молодого спеціаліста до майстра непростий. Під час роботи з молодими вчителями в школі вкрай необхідні: підтримка адміністрації, педагогічного колективу та методична допомога. Важливим елементом цього супроводу є наставництво молодих вчителів. Наставник -  це досвідчений колега, викладач тієї ж дисципліни; як правило, має вищу кваліфікаційну категорію, веде активну методичну роботу. Взаємодія молодого фахівця та наставника відбувається за індивідуальним планом, який може передбачати: відвідування наставником уроків учителя з подальшим взаємним обговоренням, аналізом молодим учителем уроків наставника, допомогу наставника щодо аналізу навчальних програм, складання календарно-тематичного плану підготовки до уроків (надання зразків робіт, власних напрацювань, дидактичних матеріалів, наочності, текстів, вправ тощо) оцінювання учнів, складання звітів.

Психолом закладу теж проводиться підтримка молодих фахівців шляхом надання психологічних консультацій та проведення діагностики з метою виявлення потреб молодих педагогів про те, якої допомоги очікує молодий спеціаліст, від кого, чи вистачає йому фахових знань,  консультацій, які йому необхідні. Залежно від кількості молодих учителів та їхньої завантаженості, робота  проводиться  у формі групового консультування та проведення тренінгів з профілактики емоційного вигорання.

  1. 3. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

Гармонійний, всебічний розвиток можливий тільки там, де два вихованці – школа й сім’я – не тільки діють спільно, виносячи перед дітьми одні й ті ж вимоги, але є однодумцями, розділють одні переконання (В.Сухомлинський).

Маємо на меті створити школу:

- дружню до дитини без приниження й образ, де панує атмосфера добра;

- яка сприяє збереженню гідності дітей, виховує вміння розуміти один одного, навчає терпимому ставленню до відмінностей. Психолого-педагогічна діяльність нашого закладу освіти, спрямована на профілактику і подолання булінгу, ґрунтується на принципі єдності та системності. До неї залучені адміністрація школи, класні керівники 1-11 класів, батьківська громада, практичні психологи, соціальні педагоги, лідери шкільного самоврядування, шкільний офіцер поліції. Ця робоча група мала на меті розробку стратегії школи з профілактики проявів булінгу, мобінгу, кібербулінгу та кібермобінгу серед учнівської молоді. Протягом останніх років проведено підвищення компетентності педагогічних працівників Ліцею з названої тематики; опрацювання наявних нормативно-правових документів та методичних матеріалів; внесення відповідних корективів до Річного плану, планів роботи класних керівників, практичних психологів, соціальних педагогів, посадових обов’язків педагогів, спільних планів роботи з відділом ювенальної превенції Печерського ГУНП у м. Києві, напрацьовано механізм взаємодії та перенаправлення в ситуації булінгу, надання фахової допомоги жертвам булінгу і булерам.

У подоланні проявів булінгу важливо було знайти нові підходи у взаємодії з учнями та їхніми батьками. У цьому класним керівникам та працівникам соціально-психологічної служби допомогли різні види роботи:

-групові заняття толерантного відношення до інших, профілактики асоціальної поведінки, профілактики насилля;

-протягом 2018-2019 н.р була організована співпраця з кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри психології управління ЦІППО ДВНЗ «Університету менеджменту освіти» НАПН України, провідним науковим співробітником відділу проектування розвитку обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України м. Києва – Киричуком Валерієм Олександровичем з метою впровадження у навчально-виховний процес Ліцею програми соціально-педагогічного проектування особистісного розвитку учнів «Універсал». У рамках співпраці з науковцями у навчальному закладі були організовані лекції для батьків учнів та класних керівників з теми «Профілактики булінгу в учнівському середовищі». Проведена психодіагностична робота:

-  виховні заходи, класні години: «Насилля та його наслідки», «Викресли булінг», «Зупини насильство», «Я – проти булінгу», «Будь толерантним», «Правила безпечної поведінки у мережі Інтернет», заняття з  профілактики цькування проведені керівником громанської організації  «Безпечний світ»  Олександрою Падучак, тощо;

- семінари для батьків з теми профілактики скоєння, адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення булінгу та кібербулінгу в освітньому середовищі, проведені шкільним офіцером поліції Занюк Л.Б;

- проведення Єдиного уроку «Стоп булінг»;

-  заняття, проведені практичним психологом закладу, спрямовані на аналіз ситуацій, допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей, а також використання методів ненасильницького спілкування та медіації з метою мирного врегулювання конфліктів, які виникали між самими учнями, між учнями та вчителями, учнями та батьками, а також між батьками та вчителями;

- обговорення проблеми профілактики та відповідальності  щодо булінгу у класах, на батьківських зборах («Насильство в родині», «Відповідальність батьків за вчинення насильства над дітьми», «Відповідальність батьків за вчинення дітьми булінгу, мобінгу, кібербулінгу та кібермобінгу»);

- розробка учнями та ученицями у співпраці з класними керівниками правил поведінки класного колективу;

- участь у шкільних акціях, флешмобах, загальношкільних заходах, спрямованих на об’єднання учнівської спільноти – усе це допомогло  учням, які мали прояви дезадаптації до навчання у класних колективах 5-их, 6-В та 8-Б класів.

Питання протидії булінгу обговорювались на педагогічних радах, засіданнях методоб’єднань класних керівників, батьківських зборах. Щороку проводились засідання координаційної ради Ліцею з профілактики правопорушень, що є робочою групою з формування антибулінгової політики у складі представників керівництва закладу, педагогічного колективу, батьківської громадськості, практичного психолога, соціальних  педагогів. До всіх учасників освітнього процесу доведена інформація про діяльність Національних «гарячих ліній» та телефони спеціалістів, до яких можна звернутися за допомогою. Ця інформація розміщена на інформаційних стендах у класах, фойє школи, на сайті.

Батьки та члени родини можуть отримати консультації психолога щодо ознак насилля по відношенню до їх дитини і рекомендації, щодо дій в такій ситуації. В школі створено комісію з розслідувань випадків булінгу, є чіткий алгоритм дій кожного учасника ситуації.

  1. 4. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

Освітній заклад, як соціальне середовище, впливає на перебіг у ньому життєдіяльності дитини, оскільки складається із сукупності матеріальних ресурсів, психологічних факторів, міжсобистісних відносин. Освітнє середовище, як частина  життєвого, соціального середовища людини, виявляється у сукупності усіх життєвих освітніх факторів, що впливають на особистість та є виховним простором. Для протидії впливу загрозам, які призводять до деструктивних змін, необхідно, щоб освітнє середовище навчального закладу було захищеним та безпечним.

Імплементація наявної нормативно-правової бази з протидії насильству та булінгу в закладі відбулася таким чином:

- внесено зміни до Статуту, Правил внутрішнього розпорядку, до Колективного договору та в посадові інструкції; розроблено план дій з протидії насильству та булінгу в навчальному закладі;

-  створено та затверджено єдині правила поведінки в навчальному закладі для всіх учасників освітнього процесу;

-  внесено в Річний план роботи закладу освіти розділ з протидії насильству та булінгу;

-  оформлено Журнал реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Особливу увагу приділено визначенню ресурсів громади та партнерів із соціальних служб міста, ювенальної поліції та служб у справах дітей. Взаємодія із соціальними службами міста сприяє ранньому виявленню проблем та потреб сімей.

У напрямку превентивного виховання начальний заклад посилив співпрацю з шкільним офіцером поліції Занюк Л.Б та спеціалістами Сектору ювенальної превенції, якими протягом року були проведені лекції, семінари та заняття. Соціально-психологічною службою навчального закладу протягом року надаються індивідуальні та групові консультації з теми попередження та врегулювання конфліктів, вирішення непорозумінь для  учнів, батьків, педагогів та працівників ліцею.

Будь-яка діяльність буде системною, якщо вона відповідним чином спланована. А такий важливий аспект освітньої діяльності, як запобігання будь-яким формам дискримінації і булінгу (цькування) в закладі, потребує чіткого планування та дій. Комплекс заходів із запобігання, профілактики та попередження булінгу складає антибулінгову політику закладу.

Антибулінгова політика є частиною інших політик та спирається на положення таких документів закладу, як Статут, Правила поведінки тощо та відповідає чинному законодавству (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Антибулінгова політика стосується кожного у закладі:

• будь-які прояви, форми булінгу (цькування) є неприпустимими;

• кожен учасник освітнього процесу має право почуватися захищеним;

• надання підтримки усім працівникам закладу для створення ними позитивної атмосфери задля попередження булінгу (цькування);

• будь-які прояви булінгу розглядаються згідно алгоритму роботи з випадками булінгу;

• постійний моніторинг виконання та регулярний перегляд антибулінгової політики навчального закладу;

• успішність виконання антибулінгової програми є відповідальністю кожного учасника освітнього процесу.

  1. 5. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

5.1. Алгоритм подання та розгляду (з дотримаанням конфіденційності) заяв про випадки насильства, булінгу, мобінгу (цькування).

  1. Учасники освітнього процесу  у разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на насильство, булінг, мобінг, складні життєві обставини, жорстоке  поводження з дитиною/працівником закладу освіти  або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини/працівника закладу освіти, можуть подати письмову заяву уповноважній особі закладу освіти. Заява подається у письмовому вигляді на ім’я керівника освітнього закладу відповідно до Закону України  «Про звернення громадян». Право подати мають здобувачі освіти, їх батьки, педагоги, інші учасники освітнього процесу. Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. У заяві необхідно вказати: прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контатний телефон, статус (постраждалий чи свідок цькування);  навести розгорнутий виклад; інформацію щодо джрела отримання інформації; тривалість; дату подання заяви та особистий підпис.
  2. Наказом по закладу освіти створюється Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, практичного психолога школи, батьків потрепілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.
  3. Уповноважена особа закладу освіти у 3-денний період з моменту отримання заяви скликає засідання Комісії з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування) осіб.
  4. Уповноважена особа у разі виникнення підозри або отримання заяви щодо насильства, булінгу, жорстокого поводження з дитиною/працівником закладу освіти, або якщо є реальна загроза його вчинення (вдома, з боку однолітків, з боку інших осіб) проводить зустріч із особою, стосовно якої є інформація про жорстоке поводження, намагається встановити контакт, довілриві стосунки та надати емоційну підтримку. Якщо постраждала особа підтверджує факт жорстокого поводження чи насильства щодо неї, уповноваженій особі необхідно з’ясувати терміни подій, які відбулися, та отримати їх опис.
  5. Комісія з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування) у 7-денний термін з моменту отримання заяви проводить розслідування, з’ясовує всі обставини та за результатами розслідування приймає відповідне рішення та рекомендації. За підсумками роботи комісії складається протокол.
  6. Для прийняття рішення та вжиття відповідних заходів реагування результати проведеного розслідування узагальнюються наказом по закладу освіти.
  7. Якщо випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти  учасниками освітнього процесу. Результат розслідування та рішення комісії доводиться керівником закладу до відома постраждалого. У випадку, якщо постраждалий не згодний з рішенням комісії, керівник закладу повідомляє про право звернутися  із заявою до органів Національної поліції України.
  8. Якщо Космісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи Національної поліції України та Службу у справах дітей.
  9. Уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності, відповідно до наказу про склад комісії, згідно з протоколом засідання комісії відповідає за виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування).
  10. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструються в окремому журналі  (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.
  11. Незалежно від рішення комісії, керівник закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від нього.

5.2. Послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у школі різними сторонами.

Дитина, яка стала свідком булінгу або акту насильницької поведінки:

1. Миттєво звернутися до будь-кого з дорослих, хто перебуває поблизу, з проханням допомогти зупинити ситуацію.

2. Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, що стався, якщо інцидент зафіксований серед однокласників.

3.Брати участь у загальних подіях класу за участі класного керівника та психолога щодо врегулювання психологічно-емоційного клімату.

Працівник школи (вчитель, класний керівник та ін.), який став свідком булінгу або акту насильницької поведінки повинен:

1. Миттєво зупинити неприйнятні дії.

2. Дізнатися імена та прізвища учасників події. Невідкладно повідомити класного керівника класу про зафіксований акт насилля, надати детальну інформацію про обставини ситуації.

3. Вжити невідкладних дисциплінарних, превентивних заходів: нагадати правила школи та наслідки їх порушення.

Класний керівник, який дізнався про випадок булінгу з дитиною свого класу:

1. Заспокоїти, розрадити, нормалізувати поведінку всіх учасників акту насильницької поведінки.

2. Визначити, чи цей випадок підпадає під кваліфікацію булінгу. Якщо цей акт насильницької поведінки не класифікується як булінг, провести розмову з учасниками події щодо її причин виникнення та запобігання такого в майбутньому. Якщо є проявом булінгу – тоді крок 3.

3.У той же день повідомити про ситуацію, що сталася, керівника закладу.  Провести розмову з класом з метою нагадати про Антибулінгову політику школи та неприпустимість цькування у школі.

4. У той же день повідомити батьків суб’єкта і об’єкта булінгу про ситуацію.

5. У той же день повідомити психолога про випадок булінгу у класі.

6. У співпраці з психологом розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.

Кроки батьків: Батьки дитини, яка поскаржилася на булінгову поведінку щодо неї:

1. Повідомити класного керівника про скарги дитини і підозри на булінг, переконатися, що у школі зафіксований і мав місце випадок булінгу, про який розказує дитина.

2. Обговорити скарги дитини на випадок насильницької поведінки щодо неї під час особистої зустрічі з класним керівником і психологом школи.

3. Поговорити з дитиною про необхідність подальшої участі у співпраці з шкільним психологом та класним керівником під час роботи над нормалізацією психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі.

Кроки шкільного психолога щодо роботи з усіма залученими учасниками булінгу:

1. У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога зі слів класного керівника, дитини – об’єкту/суб’єкту булінгу, батьків, інших сторін учасників випадку булінгу.

2. У співпраці з класним керівником розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.

3. Провести щонайменше 2 зустрічі з батьками обох сторін конфлікту щодо усунення наслідків та профілактичних заходів.

4. Ввести спостереження за всіма учасниками ситуації цькування, акумулювати та аналізувати інформацію від класного керівника, вчителів, батьків, вчителів до повного відновлення сприятливого психологічного клімату у класі та емоційного стану дітей.

Кроки працівників школи: Працівник школи, який зазнав булінгу від учня/групи учнів:

1. Назвати систематичну неприйнятну поведінку «булінгом» і нагадати про недопустимість проявів булінгу в школі.

2. Повідомити класного керівника про випадок булінгу.

3.Повідомити письмово керівника закладу про випадки булінгу щодо нього відповідною заявою.

5.3. Рекомендації для тих, хто страждає від булінгу:

• Це не твоя провина! Є багато причин, чому агресор або агресорка роблять це. Тому не переставай вірити в себе! Напиши на аркуші свої найкращі якості. Прочитай. Це ти!

• Знайди тих, з ким тобі комфортно спілкуватися. Нехай біля тебе буде більше людей зі спільними інтересами.

• Звернися за допомогою до дорослих, яким довіряєш. Поговори про це зі своїм братом, сестрою, знайомими, близькими людьми. Зателефонуй на Національну дитячу «гарячу лінію» за номером 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних), тебе обов’язково вислухають та допоможуть.

До кого звертатися у разі булінгу за допомогою:

• до поліції за номером «102»

• Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

•дільничного або шкільного офіцера поліції поліції.

Антибулінгова політика закладу полягає у тісній співпраці з органами Національної поліції, Сектором ювенальної превенції Печерського району у м.Києві та Службою у справах дітей щодо  вирішення ситуацій булінгу та порушення правил поведінки навчального закладу. З метою попередження конфліктних ситуацій та виявлення учнів, схильних до правопорушень, у Ліцеї здійснююється постійний аналіз відвідування учнями школи. Тривалі пропуски занять без поважної причини або систематичні пропуски окремих занять можуть свідчити про наявні проблеми у сім’ї здобувача освіти або його особистісні проблеми, які родина не відрегулювала. У разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів поспіль з невідомих або без поважних причин, заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти (Постанова Кабінету міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів»).

Робота соціально-психологічної служби спрямована на виявлення, реагування та запобігання випадків булінгу (цькуванню), мобінгу, кібербулінгу, кібермобінгу, секстингу (діагностування, індивідуальна робота, навчальні лекційні та посвітницькі тренінгові заняття тощо).

5.4. З метою успішного попередження та профілактики насильницької поведінки, виконуються такі дії:

- зовнішня сторона школи (спортивна площадка), 1 поверх (вхід), школи контролюються через камери спостереження;

- пришкільна територія огороджена парканом;

- навчальний заклад цілодоборо охороняється;

- у закладі є пункт надання домедичної допомоги;

- пункт надання психологічних консультацій, психологічної підтримки; здійснюється діагностична, просвітницька, індивідуальна та групова психологічно-корекційна робота з учасниками конфліктів; з учнями, що потребують підвищення самооцінки, розвитку самоконтролю та здатності до саморозвитку, а також підтримки у процесі адаптації;

- соціально-психологічна служба має на меті забезпечення якісного психологічного супроводу освітнього процесу в Ліцеї. Діяльність роботи служби спрямована на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в учнівському середовищі, превентивну освіту, профілактику девіантної і ризикованої поведінки підлітків. Найбільша увага під час навчального року зосереджена на ознайомлення учнів з їхніми правами, обов’язками та межами правової відповідальності; питанню правил безпечної поведінки в мережі Інтернет та профілактиці насилля у сім’ях та учнівських колективах, профілактику торгівлі людьми;

- оформлені інформаційні куточки щодо протидії  булінгу із переліком служб, організацій, до яких можна звернутися у ситуації булінгу;

- проведення просвітницько-профілактичної роботи впродовж усього освітнього періоду: «Тиждень толерантності», «16 днів протидії насильству»,  «Правила поведінки у мережі Інтернет», «Спілкування з незнайомцем», формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини – нагальна потреба сучасного суспільства;

- нормативно-правова база, зокрема: Статут закладу, що регламентує правила та заходи попередження булінгу серед учнів; річний план роботи включає заходи із запобігання та протидії насильству та булінгу;

- співробітники Ліцею, відповідно до графіку, здійснюють чергування та  спостереження за дітьми під час перерв, у їдальні, на спортивному майданчику, на шкільному подвір’ї, у шкільних коридорах і зонах спільного користування

( ігрових зонах, рекреаціях, туалетних кімнатах  для дітей різної статі);

- учню або учениці залишати територію закладу після прибуття і до закінчення уроків згідно розкладу занять,  можна лише за наявності відповідної заяви батьків і за згодою адміністрації;

- важливим структурним елементом у системі протидії насильству та булінгу є учнівське самоврядування. Цінним є донесення власної позиції, ідеології та думок лідерів учнівського самоврядування через організацію просвітницько-профілактичної діяльності з тематики  для своїх однолітків;

- проводяться загальношкільні акції толерантності; благодійні ярмарки; флешмоби під гаслом «Учні проти булінгу»; виставки плакатів та малюнків «Світ без насилля»;

- створення в класних кімнатах інформаційних куточків для учнів та з розробкою учнями правил життя в класі. Розміщено у дитячих щоденниках пам’ятку  «Безпечний шлях до школи»;

- систематичні бесіди з батьками учнів щодо профілактики булінгу, спільні проекти та подорожі, що згуртовують класні колективи;

- проведення Всеукраїнських уроків доброти, виховних годин та годин психолога до Дня толерантності;

- педагоги та батьки проходять навчальні та просвітницькі заняття та лекції з законодавчої обізнаності у випадках попередження насилля, які презентує під час виступів на педагогічних нарадах та батьківських зборах старший лейтенант, шкільний офіцер поліції Занюк Л.Б та розвитку навичок ненасильницького спілкування і алгоритму реагування у випадках булінгу та інших видів цькування в освітньому середовищі під час співпраці навчальнго закладу з науковцями-психологами Киричуком В.О та Єнотаєвою О.В., керівником громадської організації «Безпечний світ», юристом  Падучак О.В

У практиці закладу освіти – проведення загальношкільних заходів та міжнародних конференцій,  присвячених толерантності, до яких залучаються батьки, члени родин, громадські діячі, волонтерські акції. Долучення учнів до Всесвітніх та Всеукраїнських акцій, флешмобів, а також подальший розвиток професійних компетентностей педагогів, удосконалення єдиної філософії закладу стосовно проблеми. Збагачення методичними матеріалами з протидії насильству та булінгу: застосування наявних та розробка нових.

Джерела, які використовує навчальний заклад у своїй роботі:

1. Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник. / Андрєєнкова В.Л., Мельничук В.О., Калашник О.А. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2019. – 132 с.

2. Цюман Т. П., Бойчук Н. І. Кодекс безпечного освітнього середовища: метод. посіб. / за заг. ред. Цюман Т. П. – К. : ??? – 2018. – 56 с.

3. Онлайн-курс «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://courses.prometheus.org.ua/courses/coursev1:MON+AB101+2019_T2/about. Навчальний курс для директорів шкіл та педагогів, в якому можна отримати поради щодо організації системної роботи у закладі з попередження булінгу, як правильно педагогам реагувати на прояви булінгу, які інструменти застосувати.

4. Онлайн-курс «Недискримінаційний підхід у навчанні» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://courses. ed-era.com/courses/course-v1:EdEra-Studena+Inc+1/about.

5.Ресурс, що містить матеріали щодо безпечного користування мережею Інтернет [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.saferinternetday.org/web/sid/resources/gallery

6.Правила Інтернет-безпеки та інтернет-етики для дітей та підлітків [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://chl.kiev.ua/ default.aspx?id=88

7.BetterInternetforkids [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.betterinternetforkids.eu/

8.Розробка шкільного уроку на тему сексуальних ризиків в мережі Інтернет [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://interactive.ranok.com.ua/theme/ contentview/ranok-yrok-stop-sexting/ranok-yrok-stop-sexting/ ranok-yrok-stop-sexting/20204-prezentatsya.

9.Основи медіаграмотності: навчально-методичний посібник для вчителя 8 (9) клас [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1l2SVaidfFhn0jaSJllWAo12rOENvS Toz/view