17 жовтня 2024 року педагогічний колектив Ліцею міжнародних відносин № 51 Печерського району м.Києва став учасником Міжнародної науково-практичної конференції «Освіта сьогодення: життєтворчість як основа національного відродження та єдності» до 30-річчя заснування наукової школи педагогіки та психології життєтворчості особистості, 100-річчя з дня народження Лідії Василівни Сохань та 75-річчя з дня народження Івана Гнатовича Єрмакова. Конференція організована Хортицькою національною академією м. Запоріжжя. Понад 500 учасників, науковців, педагогів, ділилися своїм досвідом.
Світлана Шевцова, директор Ліцею, запропонувала високоповажній аудиторії виступ за темою «Життєва компетентність Івана Єрмакова: «Я поведу вас у вічність!».
Іван Гнатович Єрмаков (1949-2021) – кандидат історичних наук, педагог за покликанням, вчений-дослідник, пошуковець, один із основоположників теорії життєтворчості, яка відкриває можливості для розуміння простору дитинства як сфери повноцінного життя особистості.
Своєю діяльністю Ліцей неодноразово доводить, що концепція життєтворчості в українській педагогіці була і залишається ефективним, сучасним методом навчання й виховання учнівської молоді, дає можливість через участь у конкретних справах плекати активного, всебічно освіченого ліцеїста, майбутнього громадянина України з почуттям патріотизму, любові, толерантності, відданості. Сформована життєстійкість, яка є складовою життєтворчості, виступає своєрідним способом виживання людини, формує її адаптаційний потенціал і визначає стиль поведінки.
Життєстійкість – це вміння протистояти стресу, відновлювати себе, свій психічний, фізичний та емоційний стан після травмуючих подій. Вона допомагає гідно проходити будь-які випробування. У просторі розвитку життєстійкості і життєздатності учень має свободу вибору, можливість вибирати та діяти у відповідності зі своїм творчим, особистісним потенціалом, потребою у розвитку та реалізації життєвої компетентності та життєтворчості.
Життєстійкість не є вродженим талантом, вона виховується, опановується і тренується. Науково обгрунтовані виступи, науково-методичні здобутки Івана Гнатовича Єрмакова – то є продовження його життєдіяльності, а нам, його шанувальникам, упроваджувати це в освітній процес.
Щиро дякуємо організаторам і учасникам події!