Світла пам’ять Бобровицькій Світлані Семенівні
Педагогічний колектив Ліцею міжнародних відносин № 51 м. Києва з глибокою скорботою повідомляє, що 24 жовтня 2021 року після тривалої хвороби пішла з життя чудовий педагог, учитель початкових класів, Заслужений учитель України Бобровицька Світлана Семенівна. Життєвий шлях Світлани Семенівни – зразок людської гідності, людяності, професіоналізму. |
Її роботу відзначено почесним знаком Міністерства освіти і науки України «Відмінник народної освіти» (1988), грамотою Головного управління освіти і науки м. Києва (2001р.), грамотою Міністерства освіти і науки (2002р.), грамотою Головного управління освіти і науки м. Києва (2003р.), грамотою управління освіти Печерської районної у м. Києві державної адміністрації (2004р.), Подякою Київського міського голови (2006 р.), Подякою Печерської районної державної адміністрації (2008р.), Подяками Головного управління освіти і науки (2008, 2011р.), нагрудним знаком Міністерства освіти України «Василь Сухомлинський» (2019р.).
Світлана Семенівна народилася 11 січня 1948 року в м. Чернігів у сім’ї інтелігентів. Батько, Семен Григорович, – військовий, походив із с. Олбин Козелецького району, мати, Єфросинія Семенівна, – вчителька біології, родом із с. Дубовичі Сумської області. Професію педагога також обрали мамина сестра Олександра та старша сестра Світлани Семенівни Людмила.
Шлях до вчителювання був для Світлани Семенівни визначений долею й лежав через середню школу № 3 м. Чернігова та педагогічний інститут імені Т.Г.Шевченка (факультет початкових класів, музики та співів).
Відразу після закінчення інституту в 1970 р. її, як відмінницю й одного зі 100 найкращих випускників педагогічних вишів УРСР, направили до м. Києва – в середню школу № 51 з поглибленим вивченням англійської мови . Того ж року почала працювати з першокласниками. І так понад півстоліття: один кабінет, одна школа та єдиний запис у трудовій книжці. З дітьми вона проводила цілий день. Навчання починалося о восьмій ранку і нерідко закінчувалося пізнього вечора, коли батьки приходили забирати своїх дітей.
За ці роки Світлана Семенівна мала 15 випусків, а це майже пів тисячі учнів. Серед них є багато відомих особистостей: науковців, артистів, бізнесменів, урядовців.
Світлана Семенівна була тактовним і мудрим наставником, надавала учням глибокі і міцні знання, вчила їх свідомо та радісно ставитися до навчальної праці, велику увагу приділяла створенню атмосфери співробітництва, взаєморозуміння, толерантності.
Усе своє життя Світлана Семенівна була відповідальною, комунікабельною, ініціативною, чесною людиною зі співочою душею, любила і поважала своїх колег, дарувала усмішки, ділилася мудрими порадами. Вона була прикладом великої праці, щирим, надійним другом. Її вихованці, що живуть і працюють по всьому світу, вдячні їй за знання, турботу, за Велике Серце.
Світлана Семенівна була надзвичайно активною та ініціативною людиною: ще зі студентства займалася громадською роботою, спортом (альпінізм, спортивний туризм). Щороку разом із друзями брала участь у походах, зборах, змаганнях, виїздах у Карпати. Саме в інститутському спортивному таборі в с. Количівка Чернігівської області, вона познайомилася з майбутнім чоловіком Анатолієм Григоровичем, з яким виховала сина Андрія.
Педагогічний колектив ліцею висловлює щирі співчуття родині: сину – Андрію Анатолійовичу та чоловіку – Анатолію Григоровичу.
Вічна пам’ять дивовижній, красивій жінці, талановитому вчителю! Як ніхто інший вона любила і цінувала життя, всупереч усьому була сповнена оптимізму і пристрасного бажання жити!
Люди живі, поки жива пам’ять про них!
Вічна, світла пам’ять.